Науковий симпозіум з міжнародною участю «Раціональний менеджмент і фармацевтична опіка пацієнтів з коморбідністю в загальнолікарській практиці» відбувся нещодавно на онлайн-платформі ТНМУ. Його організатори – фахівці кафедри терапії та сімейної медицини й клінічної фармації нашого університету.
Загалом у форумі взяли участь понад 500 учасників, зокрема лікарі і провізори з різних куточків України, були й студенти старших курсів та інтерни нашого вишу. Під час симпозіуму прозвучали 42 доповіді професорів, доцентів і клініцистів з Тернополя, Києва, Харкова, Одеси, Чернігова, Чернівців, Львова, Ужгорода, Дніпра, Запоріжжя, Полтави.
Розповісти про захід попросила завідувачку кафедри терапії та сімейної медицини ТНМУ, очільницю ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини», членкиню правління УАСМ, професорку Лілію БАБІНЕЦЬ.
Лейтмотивом симпозіуму стала велика тематична палітра, що, власне, й віддзеркалювала його назву – раціональний менеджмент і фармацевтична опіка пацієнтів з коморбідними станами. Науковці розглянули найбільш поширені коморбідності, зокрема серцево-судинного профілю, ендокринної патології, представили доповіді щодо лікування цукрового діабету, метаболічних порушень, пов’язаних з хворобливими станами в ревматології, нозологій шлунково-кишкового тракту та інші. Фахівці ТНМУ репрезентували на зібранні нові настанови ведення пацієнтів з найбільш поширеними захворюваннями, щоправда, з прицілом на раціональний менеджмент і фармацевтичну опіку. Про важливість цього напряму медичної практики наголосив у своєму вітальному слові проректор з наукової роботи, професор ТНМУ Іван Кліщ.
«Особливо топовою останніми роками є тема мультидисциплінарності фаху «загальна практика-сімейна медицина», – каже Лілія Бабінець, – тому й на симпозіумі було велике представництво вузьких спеціалістів – дерматологів, урологів, дерматовенерологів, гінекологів та інших. Прозвучала й тема війни, яка останніми роками позначилася на всіх сферах життя, йшлося, зокрема, про можливості ведення загальнолікарської практики в часи невизначеності – воєнного стану, пандемій, епідемій».
Надзвичайно цікавими та актуальними були доповіді іноземних гостей, передусім ті, що стосувалися освітніх процесів, компетенцій лікаря у сучасному інформаційному просторі. Доктор Абрахам Томас, MD, клінічний керівник Об’єднання спільної медичної освіти у Великій Британії, приділив велику увагу психологічним аспектам, зокрема, особистісним відчуттям лікаря-практика в професії та репрезентував посібник з покращення пам’яті для лікарів загальної практики. Зацікавлено слухала аудиторія й професора Майкла Гарріса, який розповів про сімейну медицину на туманному Альбіоні. Охорона здоров’я у Великій Британії вибудувана на державно-бюджетній моделі фінансування, як і у нас, відмінність хіба у коштах, які держава виділяє на розвиток медицини. На шляху євроінтеграції цей досвід є особливо цінним для української медицини. Адаптували доповіді зарубіжних фахівців для українського слухача наші молоді науковці Катерина Китай та Ірина Галабіцька.
Традиційно представляли на форумі й найкращий досвід провадження сімейної медицини. Цього разу учасникам зібрання презентували відеофільм, який, до слова, демонстрували й на одному з тернопільських телеканалів, про діяльність Центру первинної медико-санітарної допомоги Козівської селищної ради. Професорка Лілія Бабінець зауважує, що така практика демонстрації роботи сімейних лікарів є надзвичайно дієвою, бо дає змогу охопити доволі широку аудиторію глядачів. Повчитися ж є в кого. Багато років керує цим центром ПМСД сімейна лікарка Зоряна Пончко, вона однією з перших влилася в лави реформаторів сімейної медицини, а нині досягла доволі вагомих результатів. Особливістю цього центру є те, що майже всі лікарі тут насправді «сімейники», бо ведуть медичний нагляд за цілими родинами й працюють з дорослими та маленькими пацієнтами. Суто сімейна медицина виявилася надзвичайно ефективною – високий рівень оснащення, сучасні облаштовані приміщення амбулаторій. «Приємно було почути й відгуки пацієнтів, які дуже задоволені рівнем обслуговування, тішить, що є фахівці, віддані своїй справі, – каже професорка Лілія Бабінець. – Та й сімейні лікарі теж надзвичайно задоволені умовами праці, заробітною платнею, їх поважають пацієнти». Мали можливість учасники конференції, завдяки фільму, оглянути сімейну амбулаторію невеликого села Будилів, яку збудували з нуля за державною програмою, там є все необхідне для якісної роботи сімейного лікаря. Керує закладом Анастасія Томашівська – випускниця Донецького медичного університету, яка свідомо обрала для праці саме наш регіон і зуміла створити в колективі дружню атмосферу, її поважають пацієнти, а вона велика патріотка Батьківщини.
Ще одна актуальна тема, яку порушили учасники форуму, – антибіотикорезистентність. Застережним рефреном прозвучала тема щодо застосування антибактерійної терапії та антифунгальних препаратів. Надзвичайно цінну інформацію надала професорка Олександра Олещук щодо нових положень з раціонального застосування антибактерійних та антифунгальних препаратів з лікувальною й профілактичною метою (наказ МОЗ № 1513). В унісон прозвучав виступ професорки Галини Павлишин, яка розповіла про застосування антибіотикотерапії в педіатричній практиці, зокрема йшлося про сучасну класифікацію антибіотиків AWaRe як інструмент оцінки, моніторингу та управління.
Доповідь провідного вітчизняного інфекціоніста – професора Олександра Дуди стосувалася актуальної нині теми грипу та інших ГРВІ, зокрема сучасних можливостей профілактики та лікування. Доповідач розповів про цікаві дослідження щодо «співіснування» грипу та інших інфекційних захворювань з коронавірусною інфекцією, навчив, як правильно проводити імунопрофілактику, а також дав рекомендації, які вакцини краще застосовувати, як і кому проводити щеплення.
Цікавий кейс представили молоді науковці – офтальмолог Катерина Пляшко з Києва та Артем Яшан з ТНМУ, який займається лікуванням ЛОР-патології. Йшлося про проблему дакріоциститу та шляхи її розв’язання, зокрема на первинному рівні, а також умови скерування до вузького спеціаліста. Фахівці надали дієві рекомендації щодо застосування офтальмологічних препаратів, засобів для носової порожнини, які мають доведену ефективність.
Багато сучасної інформації прозвучало також й у доповіді Наталії Губергріц з Одеси щодо організації правильного харчування. Мовила про здорову харчову поведінку, раціональне формування харчової тарілки, психологічні та психічні порушення в контексті неправильного підбору харчування, огріхи в культурі споживання їжі. Порушували також питання доцільності використання харчових добавок, препаратів вітамінного спектру, мінералів, що зараз особливо на часі. Доповідачка детально розповіла про принципи застосування таких мікроелементів, як селен, магній, вітаміни групи В. Звісно, багато питань, а ще більше відповідей викликає така тематика, але, як зауважила Лілія Бабінець, дуже добре, що є можливість відкритого доступу до цієї доповіді та й узагалі всіх матеріалів форуму на YouTube-каналі та сайті Асоціації сімейної медицини Тернопільщини. Це величезний пласт інформації, яку лікарі можуть переглядати в будь-який зручний для них час, коли треба щось уточнити, передивитися кілька разів, обміркувати чи обговорити з колегами те, що потрапило в поле зору. І це ще один з позитивних чинників форуму.
Чимало цінної інформації викликав виступ провідного фахівця військової медицини – професора Олега Шекери з Києва щодо тактичної медицини. Зокрема, науковець продемонстрував чіткий алгоритм дій на перших етапах евакуації та в умовах надходження пацієнтів з пораненнями, кровотечами, переломами.
Доповідь, присвячену питанням практичної пульмонології, яка поза сумнівом, викликала інтерес учасників зібрання, підготував заслужений лікар України Іван Тельнов з Чернігова. Мовив про лікування хронічного обструктивного захворювання легень і, зокрема, процедури спірометрії. Згідно з результатами цього дослідження та міжнародних настанов і програми GOLD 2023 року з’явилася можливість застосовувати сучасні препарати за бронхообструктивного синдрому, зокрема ХОЗЛ, бронхіальної астми, з доведеною ефективністю.
Тема психотерапевтичного лікування, яка останнім часом вийшла за рамки компетенції психотерапевтів та набула широкого масштабування на «первинці» через травматичний чинник війни, сприйнялася аудиторією надзвичайно жваво. Психотерапевтка, доцентка Ірина Терьошина з Харкова наголос ставила на свої практичні напрацювання щодо надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на первинному рівні, аби наблизити її до кожного, хто потребує.
Професорка Лілія Бабінець доповіла про актуальні аспекти менеджменту пацієнта з енцефалопатією з коморбідністю, а також про сучасні можливості корекції екзокринної недостатності підшлункової залози різного генезу за новими європейськими стандартами 2023 року. «Не варто залишати поза увагою препарати та методи, ефективність яких доведена часом і клінічною практикою, але мають станом натепер недостатній рівень наукової доказовості – метаболіки широкого спектра, біологічно активні препарати, стандартизовані фітопрепарати та інші. Велика місія тут покладена на науковців-клініцистів, які повинні працювати над посиленням їхньої доказовості та імплементацією в протоколи та в клінічну практику», – зазначила доповідачка.
Принагідно зауважити, що тернопільські науковці продемонстрували високий рівень педагогічної та клінічної компетентності. «Цього року теж запланували низку подібних форумів у тісній співпраці з працівниками кафедр ТНМУ та інших медичних вишів України. Важливо, щоб до участі долучалися також клінічні фармацевти, бо наразі дуже потрібною є фармацевтична опіка. Маємо розвивати потенціал комплаєнсу з фармацевтичними працівниками для більш раціонального призначення медичних препаратів. І надалі пролонгуватимемо цей напрям, аби максимально посилювати протокольні підходи на засадах доказовості до діагностично-лікувального процесу, а також розширювати можливості застосування методів інтегративної терапії для оптимізації ведення пацієнтів з коморбідністю та з метою профілактики ускладнень задля покращення якості життя», – наголосила Лілія Бабінець.
Лариса ЛУКАЩУК